Catosal_saws_2015

Індекс плодючості свиноматок: вплив бутафосфану і ціанокобаламіну

Відновлення репродуктивної функції свиноматок після відлучення поросят залежить від низки факторів:

  • генетичних;
  • ветеринарних;
  • технологічних.

У разі дії генетичних факторів ми стикаємося з генетично зумовленою тенденцією до зниженої або підвищеної резистентності організму до різних умов годівлі, утримання та епідеміологічної ситуації. Щодо ветеринарних і технологічних чинників, то за сучасних інтенсивних технологій свинарства вони практично повністю регулюються антропогенним впливом.

Як відомо, процеси відлучення поросят, гальмування лактації, перегрупування та зміна умов утримання і годівлі призводять до зниження загальної резистентності організму тварин.

Так, під впливом стресу 96% поголів’я свиней проявляють такі ознаки зниження рівня продуктивності, як:

  • зменшення приростів;
  • нерівномірні темпи росту;
  • погіршення показників конверсії
    корму;
  • збільшення терміну відгодівлі;
  • підвищення рівня смертності.

У свиноматок під впливом стресу розвивається синдром ММА (метрит — мастит — агалактія) і спостерігається зниження молочності. Також встановлено вірогідний взаємозв’язок між стресовим станом і їхніми репродуктивними можливостями. Підвищення адаптацій- ної здатності у свиноматок після відлучення сприяє повноцінному відновленню репродуктивної функції і дає позитивні результати. У більшості господарств як дієвий адаптоген широко використовують комплексний препарат бутафосфану та ціанокобаламіну.

Дослідження на свинях великої білої породи

Нами було проведено дослідження щодо визначення по казників запліднюваності та багатоплідності свиноматок за використання комплексного препарату бутафосфану та ціанокобаламіну (країна виробництва — Німеччина). Пре парат використовували внутрішньом’язово у день відлучення поросят або в день постановки свиноматок у зал осіменіння. Від творю вальну здатність свиноматок вивчали за даними першого — шостого опоросів, термін відлучення поросят становив
28–30 днів. У якості контрольних показників використовували репродуктивні дані групи свиноматок без застосування адаптогенних препаратів.

В ході досліду вивчали наступні показники:

  • загальна кількість опоросів, прохолостів по групі;
  • відносна кількість свиноматок, що опоросились за використання комплексного препарату бутафосфану та ціанокобаламіну в дозі 20 мл внут ріш ньом’язово у день відлучення або в день постановки у зал осіменіння (для холостих та ремонтних свинок);
  • багатоплідність та кількість живонароджених поросят у контролі та в досліді.

За отриманими результатами розраховували FI — індекс плодючості (індекс поросят, fecundity index, piglets index) — як прибавку відносної кількості поросних свиноматок зі 100 спарованих (на опорос) та середньої багатоплідності по групі:

FI = середня запліднюваність х середнє багатопліддя

Одержані результати досліджень обробляли із використанням стан- дартних методів варіаційної статистики та за допомогою програм Statistica 6.0 та Excel.

Результати досліджень

Catosal_saws_4

  • У контрольній вибірці було враховано дані за 187 парувань, у результаті яких 134 свиноматки опоросилися (71,65%). Середня багатоплідність у контролі становила 9,98±0,43 поросяти на свиноматку, живонароджених — 9,35±0,43 поросяти.
  • У дослідній групі із 41 свиноматки, яких осіменили, опоросилось 75,6% тварин. В досліді за використання бутафосфану та ціанкобаламіну середня багатоплідність становила 11,38±0,47 поросяти на свиноматку на опорос, живонарод жених — 10,13±0,46 на свиноматку на опо-
    рос (рис. 1).

Catosal_saws_1

Різниця у загаль ній кількості по росят вірогідна (на рівні р<0,05 (F(58, 1)=4,73)) та становить на 1,4 поросяти більше на опорос у дослідній групі. За отриманими даними спостерігається тенденція до збільшення кількості живонароджених поросят за використання адаптогену, який містить бутафосфан і ціанокобаламін.

  • Індекс плодючості (індекс отриманих поросят) на 100 свиноматок, яких осіменили, у контрольній групі становив 715,28, у дослідній — 860,06 поросят. Аб со лютна різниця — 144,78 поросяти (рис. 2).

Catosal_saws_2

Використання комплексного препарату бутафосфану та ціанокобаламіну в дозі 20 мл внутрішньом’язово у день відлучення або в день постановки у зал осіменіння (для холостих та ремонтних свинок) показало збільшення індексу плодючості від 715,28 у контр- ольній групі до 860,06 — у дослідній, що становить +20,24%.

Оставить комментарий

Лимит времени истёк. Пожалуйста, перезагрузите CAPTCHA.

Яндекс.Метрика